тяглець
тягле́ць
іменник чоловічого роду, істота
іст.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тяглець — ТЯГЛЕ́ЦЬ, я́, ч., іст. Той, хто був обкладений тяглом (у 3 знач.). На трудове населення міста й села усім своїм тягарем лягло також “тягло” – державні податки й повинності. Усі, хто сплачував тягло, називались “тяглецями” (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- тяглець — -я, ч., іст. Той, хто був обкладений тяглом (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- тяглець — ТЯГЛЕ́ЦЬ, я́, ч., іст. Той, хто був обкладений тяглом (у 3 знач.). На трудове населення міста й села усім своїм тягарем лягло також «тягло» — державні податки й повинності. Усі, хто сплачував тягло, називались «тяглецями» (Іст. СРСР, І, 1957, 150). Словник української мови в 11 томах