1. Великий тлумачний словник сучасної мови

тяглець

тягле́ць

-я, ч., іст.

Той, хто був обкладений тяглом (у 3 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тяглець — тягле́ць іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
  2. тяглець — ТЯГЛЕ́ЦЬ, я́, ч., іст. Той, хто був обкладений тяглом (у 3 знач.). На трудове населення міста й села усім своїм тягарем лягло також “тягло” – державні податки й повинності. Усі, хто сплачував тягло, називались “тяглецями” (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. тяглець — ТЯГЛЕ́ЦЬ, я́, ч., іст. Той, хто був обкладений тяглом (у 3 знач.). На трудове населення міста й села усім своїм тягарем лягло також «тягло» — державні податки й повинності. Усі, хто сплачував тягло, називались «тяглецями» (Іст. СРСР, І, 1957, 150). Словник української мови в 11 томах