1. Великий тлумачний словник сучасної мови

тяглий

тя́глий

-а, -е, діал.

Який має робочу худобу.

Тяглі селяни — а) в Російській державі в 15 – поч. 18 ст. – селяни, які сплачували державні податки й виконували державні повинності; б) заможна частина феодально залежного селянства в шляхетській Польщі, феодальній Литві та на загарбаних ними українських землях.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тяглий — тя́глий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тяглий — ТЯ́ГЛИЙ, а, е, діал. Який має робочу худобу. Тяглі селяни. Словник української мови у 20 томах
  3. тяглий — Той, що мав підводу, пару волів Словник застарілих та маловживаних слів
  4. тяглий — Тяглий, -а, -е Имѣющій рогатый скотъ. Словник української мови Грінченка