тяглий
ТЯ́ГЛИЙ, а, е, діал.
Який має робочу худобу.
Тяглі селяни.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тяглий — тя́глий прикметник Орфографічний словник української мови
- тяглий — Той, що мав підводу, пару волів Словник застарілих та маловживаних слів
- тяглий — -а, -е, діал. Який має робочу худобу. Тяглі селяни — а) в Російській державі в 15 – поч. 18 ст. – селяни, які сплачували державні податки й виконували державні повинності; б) заможна частина феодально залежного селянства в шляхетській Польщі... Великий тлумачний словник сучасної мови
- тяглий — Тяглий, -а, -е Имѣющій рогатый скотъ. Словник української мови Грінченка