тяглий

ТЯ́ГЛИЙ, а, е, діал.

Який має робочу худобу.

Тяглі селяни.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тяглий — тя́глий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тяглий — Той, що мав підводу, пару волів Словник застарілих та маловживаних слів
  3. тяглий — -а, -е, діал. Який має робочу худобу. Тяглі селяни — а) в Російській державі в 15 – поч. 18 ст. – селяни, які сплачували державні податки й виконували державні повинності; б) заможна частина феодально залежного селянства в шляхетській Польщі... Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тяглий — Тяглий, -а, -е Имѣющій рогатый скотъ. Словник української мови Грінченка