тягло
ТЯГЛО́, а́, с.; мн. тя́гла, тя́гол.
1. Робоча худоба в сільському господарстві (коні, воли і т. ін.).
– Було в батька своє тягло (Ганна Барвінок);
– Орати не будеш же собою та жінкою, – тягла треба... (А. Головко);
Хлібороби, які мають своє тягло, воза, накладають на нього гній і везуть на гору, на свій шматочок поля (С. Чорнобривець).
2. Лямка для тягнення невода, порома і т. ін.
– Ану, разом!.. Ану-ну! – хрипіли нетяги, налягаючи на тягла (З. Тулуб).
3. іст. Феодальні державні податки й повинності селян та посадських людей у Російській державі XV – початку XVIII ст.
Багаті посадські тяглеці .. займали виборні посади і старались полегшити собі посадське тягло (з навч. літ.);
// Кріпосна повинність.
Старе й мале, від п'ятилітка, пішло в тягло, свій оброк понесло (Д. Мордовець).
Значення в інших словниках
- тягло — тягло́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- тягло — див. СКОТИНА. Словник синонімів Караванського
- тягло — Тягло. Про дуже працьовиту людину. Приповідки або українсько-народня філософія
- тягло — -а, с.; мн. тягла, тягол. 1》 Робоча худоба в сільському господарстві (коні, воли і т. ін.). 2》 Лямка для тягнення невода, порома і т. ін. 3》 іст. Феодальні державні податки й повинності селян та посадських людей у Російській державі 15 – початку 18 ст. || Кріпосна повинність. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тягло — ЛЯ́МКА (широкий ремінь із шкіри або міцної тканини, який застосовують для того, щоб полегшити тягнення або перенесення вантажів); ЛЯ́МА, ТЯГЛО́ (для тягнення невода, порома тощо). Словник синонімів української мови
- тягло — ТЯГЛО́, а́, с.; мн. тя́гла, тя́гол. 1. Робоча худоба в сільському господарстві (коні, воли і т. ін.). — Було в батька своє тягло (Барв., Опов.. Словник української мови в 11 томах
- тягло — Тягло, -ла с. 1) Лямка, приспособленіе для тяги невода, парома и пр. Літом невід на тяглі тягнуть до одмілу, а зімою рубають вікна у кризі. Черк. у. 2) Рабочая скотина, рабочій скотъ. Здохне мабуть не сьогодні — завтра бідне тягло без сіна. Грин. II. 209. Словник української мови Грінченка