тягло

Значення в інших словниках

1. тягло — тягло́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. тягло — див. СКОТИНА. Словник синонімів Караванського
3. тягло — ТЯГЛО́, а́, с.; мн. тя́гла, тя́гол. 1. Робоча худоба в сільському господарстві (коні, воли і т. ін.). – Було в батька своє тягло (Ганна Барвінок); – Орати не будеш же собою та жінкою, – тягла треба... (А. Словник української мови у 20 томах
4. тягло — -а, с.; мн. тягла, тягол. 1》 Робоча худоба в сільському господарстві (коні, воли і т. ін.). 2》 Лямка для тягнення невода, порома і т. ін. 3》 іст. Феодальні державні податки й повинності селян та посадських людей у Російській державі 15 – початку 18 ст. || Кріпосна повинність. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. тягло — ЛЯ́МКА (широкий ремінь із шкіри або міцної тканини, який застосовують для того, щоб полегшити тягнення або перенесення вантажів); ЛЯ́МА, ТЯГЛО́ (для тягнення невода, порома тощо). Словник синонімів української мови
6. тягло — ТЯГЛО́, а́, с.; мн. тя́гла, тя́гол. 1. Робоча худоба в сільському господарстві (коні, воли і т. ін.). — Було в батька своє тягло (Барв., Опов.. Словник української мови в 11 томах
7. тягло — Тягло, -ла с. 1) Лямка, приспособленіе для тяги невода, парома и пр. Літом невід на тяглі тягнуть до одмілу, а зімою рубають вікна у кризі. Черк. у. 2) Рабочая скотина, рабочій скотъ. Здохне мабуть не сьогодні — завтра бідне тягло без сіна. Грин. II. 209. Словник української мови Грінченка