1. Приповідки або українсько-народня філософія

тягнути

Вовка все якась сила тягне в ліс.

Злодієві завжди кортить щось вкрасти.

Тягне, як п’явка.

Використовує як тільки може.

Тягне, як швець шкіру, аби більша була.

Про багача, який хоче побільше заробити на бідних людях.

Тягни рядно, на двох одно.

У бідних сім'ях мусять по черзі користуватися речами, бо їх не вистачає.

Хто як знає, так і тягає.

Кожний живе так, як вміє.

Чи піп, чи ксьондз, чи яка нечиста сила, та все з хлопа тягне.

Всі живуть за рахунок селянина.

До меду тягли ведмедя за вуха, а від меду за хвіст.

Про упертого. Ведмедеви обірвали вуха, як тягли до меду бо не хотів його, а як розкутав мід то не хотів його лишити і тому обірвали хвіст.

Не тягни дуже, бо урвеш.

Пересторога, що понад міру, те шкоду приносить.

Не тягни, як собаку за хвіст.

Будь людянний, яж не собака, щоб ,цадімною знущатися.

Поки коняка тягне, то не випрягай.

Не випрягай, як тягне, бо відтак не схоче тягнути.

Тягнеться вічно по судах.

Процесується, з ким лише причину може найти.

Тягне, як чорний віл.

Дуже тяжко робить. Чорні воли були символом працьовитості.

Хто тягне, того ще й б'ють.

Невільників за тяжку працю ще й били.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тягнути — тягну́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. тягнути — Волокти, волочити, д. тарганити, тирити; (душу) витягати, виймати; (жили) СОТАТИ; (до суду, до себе) притягати; (убік, додолу) від-; (куди) за-; (слова) роз-; (брагу) цідити, пити; (кров) смоктати; (за кого) тягти руку, тримати сторону чию... Словник синонімів Караванського
  3. тягнути — ТЯГНУ́ТИ див. тягти́. Словник української мови у 20 томах
  4. тягнути — тягну́ти 1. пиячити (ст)|| = бамбурити 2. красти (м, ср, ст)|| = бухати Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. тягнути — (що?), -ну, -неш, недок., комп. Записувати інформацію (напр., з Інтернету). Я фільми з нету тягну. Словник сучасного українського сленгу
  6. тягнути — (-ну, -неш) недок. 1. що; крим. Словник жарґонної лексики української мови
  7. тягнути — див. тягти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. тягнути — вимо́тувати (мота́ти, тягти́, тягну́ти) / ви́мотати (ви́тягти) (всі) кишки́ з кого і без додатка. Мучити, знесилювати кого-небудь чимсь. — Не полюбляю я вашого брата, святенників, бо вони або милостиню канючать, або кишки з людей мотають казаннями (З. Фразеологічний словник української мови
  9. тягнути — БРЕСТИ́ (повільно або важко йти), ПЛЕСТИ́СЯ розм., ПЛЕ́НТАТИСЯ розм., ПЛЕ́НТАТИ розм. рідше, ПХА́ТИСЯ розм., ТЕЛЕ́ПАТИ розм., ТЕЛЕ́ПАТИСЯ розм., ТЕЛІПА́ТИСЯ розм., ТЯГТИ́ (ТЯГНУ́ТИ) розм., ТЬО́ПАТИ розм., ТЬО́ПАТИСЯ розм., ТЮ́ПАТИ розм. Словник синонімів української мови
  10. тягнути — Тягти́ і тягну́ти, тягну́, -неш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. тягнути — ТЯГНУ́ТИ див. тягти́. Словник української мови в 11 томах