тягнути

Волокти, волочити, д. тарганити, тирити; (душу) витягати, виймати; (жили) СОТАТИ; (до суду, до себе) притягати; (убік, додолу) від-; (куди) за-; (слова) роз-; (брагу) цідити, пити; (кров) смоктати; (за кого) тягти руку, тримати сторону чию; (з дна) ТЯГАТИ; (у небо) вабити; (до кого) мати потяг; (на що, за собою) по- :| ривати; (на сон) хилити, вдаряти в що; (руки) простягати; (канал) прокладати; ЖМ. поволі йти; (- комин) мати тягу; (- вітер) потягати, повівати; (- запах) линути; (тютюн) курити, смалити, палити; (з виконанням) зволікати, тягти час; (сто пудів) важити; (чуже) цупити; ІД. (в один гуж) одностайно діяти, (за язик) випитувати; п! ТЯГАТИ.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тягнути — тягну́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. тягнути — ТЯГНУ́ТИ див. тягти́. Словник української мови у 20 томах
  3. тягнути — тягну́ти 1. пиячити (ст)|| = бамбурити 2. красти (м, ср, ст)|| = бухати Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. тягнути — Вовка все якась сила тягне в ліс. Злодієві завжди кортить щось вкрасти. Тягне, як п’явка. Використовує як тільки може. Тягне, як швець шкіру, аби більша була. Про багача, який хоче побільше заробити на бідних людях. Тягни рядно, на двох одно. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. тягнути — (що?), -ну, -неш, недок., комп. Записувати інформацію (напр., з Інтернету). Я фільми з нету тягну. Словник сучасного українського сленгу
  6. тягнути — (-ну, -неш) недок. 1. що; крим. Словник жарґонної лексики української мови
  7. тягнути — див. тягти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. тягнути — вимо́тувати (мота́ти, тягти́, тягну́ти) / ви́мотати (ви́тягти) (всі) кишки́ з кого і без додатка. Мучити, знесилювати кого-небудь чимсь. — Не полюбляю я вашого брата, святенників, бо вони або милостиню канючать, або кишки з людей мотають казаннями (З. Фразеологічний словник української мови
  9. тягнути — БРЕСТИ́ (повільно або важко йти), ПЛЕСТИ́СЯ розм., ПЛЕ́НТАТИСЯ розм., ПЛЕ́НТАТИ розм. рідше, ПХА́ТИСЯ розм., ТЕЛЕ́ПАТИ розм., ТЕЛЕ́ПАТИСЯ розм., ТЕЛІПА́ТИСЯ розм., ТЯГТИ́ (ТЯГНУ́ТИ) розм., ТЬО́ПАТИ розм., ТЬО́ПАТИСЯ розм., ТЮ́ПАТИ розм. Словник синонімів української мови
  10. тягнути — Тягти́ і тягну́ти, тягну́, -неш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. тягнути — ТЯГНУ́ТИ див. тягти́. Словник української мови в 11 томах