1. Словник української мови в 11 томах

тягло

ТЯГЛО́, а́, с.; мн. тя́гла, тя́гол.

1. Робоча худоба в сільському господарстві (коні, воли і т. ін.).

— Було в батька своє тягло (Барв., Опов.., 1902, 222);

— Орати не будеш же собою та жінкою, — тягла треба… (Головко, І, 1957, 221);

Хлібороби, які мають своє тягло, воза, накладають на нього гній і везуть на гору, на свій шматочок поля (Чорн., Визвол. земля, 1950, 8).

2. Лямка для тягнення невода, порома і т. ін.

— Ану, разом!.. Ану-ну! — хрипіли нетяги, налягаючи на тягла (Тулуб, Людолови, II, 1957, 183).

3. іст. Феодальні державні податки й повинності селян та посадських людей у Російській державі XV — початку XVIII ст.

Багаті посадські тяглеці.. займали виборні посади і старались полегшити собі посадське тягло (Іст. СРСР, І, 1956, 174);

// Кріпосна повинність.

Старе й мале, від п’ятилітка, пішло в тягло, свій оброк понесло (Морд., І, 1958, 43).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тягло — тягло́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. тягло — див. СКОТИНА. Словник синонімів Караванського
  3. тягло — ТЯГЛО́, а́, с.; мн. тя́гла, тя́гол. 1. Робоча худоба в сільському господарстві (коні, воли і т. ін.). – Було в батька своє тягло (Ганна Барвінок); – Орати не будеш же собою та жінкою, – тягла треба... (А. Словник української мови у 20 томах
  4. тягло — Тягло. Про дуже працьовиту людину. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. тягло — -а, с.; мн. тягла, тягол. 1》 Робоча худоба в сільському господарстві (коні, воли і т. ін.). 2》 Лямка для тягнення невода, порома і т. ін. 3》 іст. Феодальні державні податки й повинності селян та посадських людей у Російській державі 15 – початку 18 ст. || Кріпосна повинність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. тягло — ЛЯ́МКА (широкий ремінь із шкіри або міцної тканини, який застосовують для того, щоб полегшити тягнення або перенесення вантажів); ЛЯ́МА, ТЯГЛО́ (для тягнення невода, порома тощо). Словник синонімів української мови
  7. тягло — Тягло, -ла с. 1) Лямка, приспособленіе для тяги невода, парома и пр. Літом невід на тяглі тягнуть до одмілу, а зімою рубають вікна у кризі. Черк. у. 2) Рабочая скотина, рабочій скотъ. Здохне мабуть не сьогодні — завтра бідне тягло без сіна. Грин. II. 209. Словник української мови Грінченка