тіпонути
тіпону́ти
дієслово доконаного виду
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тіпонути — ТІПОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що і без прям. дод., однокр., розм. Підсил. до ті́пнути; // безос. Дике собаче скавчання розітнулося ту ж мить – аж старого Бриля з переполоху тіпонуло (Ю. Смолич); – кому війна, а кому й волосок не спаде з голови, – тіпонуло ним (Б. Харчук). Словник української мови у 20 томах
- тіпонути — -ну, -неш, док., перех. і неперех., однокр., розм. Підсил. до тіпнути. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тіпонути — ПЕРЕСМИ́КУВАТИ (ПЕРЕСМИКА́ТИ) (робити різкий, часто судорожний рух тілом, обличчям і т. ін.; викликати різкий рух тіла, обличчя тощо), СІ́ПАТИ, СМИ́КАТИ, ТІ́ПАТИ (викликати здригання); ПЕРЕХИ́ТУВАТИ діал. (перев. від болю, сильного почуття). — Док. Словник синонімів української мови
- тіпонути — ТІПОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех., однокр., розм. Підсил. до ті́пнути; // безос. Дике собаче скавчання розітнулося ту ж мить — аж старого Бриля з переполоху тіпонуло (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 11). Словник української мови в 11 томах