тітуся
тіту́ся
іменник жіночого роду
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тітуся — ТІТУ́СЯ, і, ж., розм. Пестл. до ті́тка. Дівчатка і почали вбиратись. “А чи мені гарно, тітусю?” – “А мені?” (Марко Вовчок); // Пестливо-шанобливе звертання до жінки, звичайно старшої за віком. Словник української мови у 20 томах
- тітуся — -і, ж., розм. Пестл. до тітка. || Пестливо-шанобливе звертання до жінки, звичайно старшої за віком. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тітуся — ТІТУ́СЯ, і, ж., розм. Пестл. до ті́тка. Дівчатка і почали вбиратись. «А чи мені гарно, тітусю?» — «А мені?» (Вовчок, І, 1955, 5); // Пестливо-шанобливе звертання до жінки, звичайно старшої за віком. Словник української мови в 11 томах
- тітуся — Тітуся, -сі ж. ласк. отъ тітка. ум. тітусенька, тітусечка. Мил. 221. Словник української мови Грінченка