убивчий

Значення в інших словниках

1. убивчий — Душогубний, (- зброю) смертоносний, смертовбивчий, смертельний; (- умови) душогубний; (вплив) згубний; (- сатиру) разючий, нищівний; (спокій) олімпійський, незворушний; (запах) важкий, прикрий; убійчий. Словник синонімів Караванського
2. убивчий — УБИ́ВЧИЙ (ВБИ́ВЧИЙ), а, е. 1. Здатний позбавляти життя, вбивати. І лише коли аероплан, ревнувши, шулікою шугонув згори просто на людей, несучись на них летючим, мигтючим, швидко виростаючим вихором пропелера, не одному з чаплинців майнула думка... Словник української мови у 20 томах
3. убивчий — (вбивчий), -а, -е. 1》 Здатний позбавляти життя, вбивати. 2》 перен. Який дуже вражає; нищівний, разючий. 3》 перен. Незвичайний, надмірний у своєму прояві. || Дуже сильний, тяжкий або неприємний. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. убивчий — НЕСТЕ́РПНИЙ (надзвичайний за силою, ступенем свого вияву до такої міри, що його неможливо або дуже важко витримати), НЕСТЕРПИ́МИЙ рідше, НЕСТЕРПУ́ЧИЙ рідше, НЕЗНО́СНИЙ розм., НЕМОЖЛИ́ВИЙ, УБИ́ВЧИЙ (ВБИ́ВЧИЙ) підсил., НЕМИЛОСЕ́РДНИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
5. убивчий — УБИ́ВЧИЙ (ВБИ́ВЧИЙ), а, е. 1. Здатний позбавляти життя, вбивати. І лише коли аероплан, ревнувши, шулікою шугонув згори просто на людей, несучись на них летючим, мигтючим, швидко виростаючим вихором пропелера, не одному з чаплинців майнула думка... Словник української мови в 11 томах