убивчий

НЕСТЕ́РПНИЙ (надзвичайний за силою, ступенем свого вияву до такої міри, що його неможливо або дуже важко витримати), НЕСТЕРПИ́МИЙ рідше, НЕСТЕРПУ́ЧИЙ рідше, НЕЗНО́СНИЙ розм., НЕМОЖЛИ́ВИЙ, УБИ́ВЧИЙ (ВБИ́ВЧИЙ) підсил., НЕМИЛОСЕ́РДНИЙ підсил. розм. Нехльода скаржився на нестерпні умови роботи, на велику завантаженість (А. Шиян); Нестерпна спека; А що це за хрест, нестерпимий тягар на душі у народу — минуле твоє! (В. Еллан); Спустилась ніч густа й пахуча. Не спить Наталя. Самота Така сьогодні нестерпуча! (М. Рильський); — Нашій вельможній шляхті завдано нечуваної ганьби, то більш незносної, що вона не від шляхетної руки (З. Тулуб); — Коли я чую його неможливий жаргон, — сердито сказала Аліна, — я готова тікати безвісти! (Ю. Яновський); Почувся сигнал — їх наздоганяла автомашина. Шоферові, певно, набридло вести її з убивчою повільністю слідом за пішоходами (С. Журахович); З сіней вона почула бадьорий перестук ложок об миску, немилосердне сьорбання й посміхнулася (М. Стельмах).

НИЩІВНИ́Й (який має велику руйнівну, знищувальну силу); РАЗЮ́ЧИЙ, УБИ́ВЧИЙ (ВБИ́ВЧИЙ), УБІ́ЙЧИЙ (ВБІ́ЙЧИЙ) заст. (перев. про удар, вогонь із зброї тощо); ЗНИ́ЩУВАЛЬНИЙ (який завдає нищівного удару). Жити в наметах у степу тут не дуже зручно, набридають чорні бурі з їх нищівною силою (Л. Дмитерко); Віра не вибігла слідом за ним, а знітилась, наче від удару сильного й разючого (А. Шиян); Убивчий вогонь артилерії. — Пор. згу́бний, руйнівни́й.

НИЩІВНИ́Й (про критику, сатиру тощо — який дуже вражає; перев. про погляд — сповнений зневаги, осуду, ненависті), УБИ́ВЧИЙ (ВБИ́ВЧИЙ), УБІ́ЙЧИЙ (ВБІ́ЙЧИЙ) заст.; РАЗЮ́ЧИЙ (про критику і т. ін.); ЗНИ́ЩУВАЛЬНИЙ (про погляд). Якою тільки ціною сорому та ганьби від нищівних епітетів.. діставалися ті короткі хвилини сумнівної насолоди (А. Головко); Посланець-перебіжчик з шляхетською вимовою оступився, ледве витримуючи нищівний погляд Наливайка (І. Ле); З тими, на кого слід впливати тільки залізною, вбивчою логікою, Федір Іполитович умів себе стримувати (Ю. Шовкопляс); Сердитими сірими очима вона ще здалеку вп'ялася в мене. Ледве витримав той знищувальний погляд (Ю. Збанацький).

СМЕРТЕ́ЛЬНИЙ (який призводить до смерті), СМЕ́РТНИЙ, ЛЕТА́ЛЬНИЙ мед.; УБИ́ВЧИЙ (ВБИ́ВЧИЙ), УБІ́ЙЧИЙ (ВБІ́ЙЧИЙ), СМЕРТОНО́СНИЙ (здатний позбавляти життя, убивати). Смертельна хвороба; Смертельна рана; Летальний кінець; Він глянув на мене так, що коли б людський погляд мав убивчу силу, я мусив би впасти бездиханним трупом (Я. Гримайло); Смертоносний газ.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. убивчий — уби́вчий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. убивчий — Душогубний, (- зброю) смертоносний, смертовбивчий, смертельний; (- умови) душогубний; (вплив) згубний; (- сатиру) разючий, нищівний; (спокій) олімпійський, незворушний; (запах) важкий, прикрий; убійчий. Словник синонімів Караванського
  3. убивчий — УБИ́ВЧИЙ (ВБИ́ВЧИЙ), а, е. 1. Здатний позбавляти життя, вбивати. І лише коли аероплан, ревнувши, шулікою шугонув згори просто на людей, несучись на них летючим, мигтючим, швидко виростаючим вихором пропелера, не одному з чаплинців майнула думка... Словник української мови у 20 томах
  4. убивчий — (вбивчий), -а, -е. 1》 Здатний позбавляти життя, вбивати. 2》 перен. Який дуже вражає; нищівний, разючий. 3》 перен. Незвичайний, надмірний у своєму прояві. || Дуже сильний, тяжкий або неприємний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. убивчий — УБИ́ВЧИЙ (ВБИ́ВЧИЙ), а, е. 1. Здатний позбавляти життя, вбивати. І лише коли аероплан, ревнувши, шулікою шугонув згори просто на людей, несучись на них летючим, мигтючим, швидко виростаючим вихором пропелера, не одному з чаплинців майнула думка... Словник української мови в 11 томах