убиратися

убира́тися 1

дієслово недоконаного виду

одягатися

убира́тися 2

дієслово недоконаного виду

забиратися геть; забиратися куди-небудь

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. убиратися — Одягатися і п. ф. від УБИРАТИ; (за кого) перебиратися ким; (у що) прикрашати себе чим; (в похід) збиратися, споряджатися. Словник синонімів Караванського
  2. убиратися — [ўбиератиес'а] = вбиратися -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
  3. убиратися — УБИРА́ТИСЯ¹ (ВБИРА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УБРА́ТИСЯ (ВБРА́ТИСЯ), уберу́ся, убере́шся, док. 1. у що, до чого і без дод. Одягатися взагалі або певним чином (відповідно до якоїсь події, якогось свята і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
  4. убиратися — I (вбиратися), -аюся, -аєшся, недок., убратися (вбратися), уберуся, уберешся, док. 1》 у що, до чого і без додатка.Одягатися взагалі або певним чином (відповідно до якоїсь події, якогось свята і т. ін.). || Одягатися гарно, наряджатися. || перев. недок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. убиратися — убира́тися (наряджа́тися, одяга́тися і т. ін.) / убра́тися (наряди́тися, одягну́тися і т. ін.) в то́гу чию. Удавати, намагатися видавати себе за кого-небудь; створювати собі певну репутацію. Фразеологічний словник української мови
  6. убиратися — ОДЯГА́ТИСЯ у що і без додатка (покривати себе яким-небудь одягом), УБИРА́ТИСЯ (ВБИРА́ТИСЯ), ВДЯГА́ТИСЯ (УДЯГА́ТИСЯ), ОДЯГА́ТИ, ОДІВА́ТИСЯ розм., ОДІВА́ТИ розм., ЗОДЯГА́ТИСЯ розм., РЯДИ́ТИСЯ ірон., ОБЛАЧА́ТИСЯ заст. Словник синонімів української мови
  7. убиратися — УБИРА́ТИСЯ¹ (ВБИРА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УБРА́ТИСЯ (ВБРА́ТИСЯ), уберу́ся, убере́шся, док. 1. у що, до чого і без додатка. Одягатися взагалі або певним чином (відповідно до якоїсь події, якогось свята і т. ін.). Словник української мови в 11 томах