ужака

ужа́ка

іменник чоловічого роду, істота

вуж

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ужака — УЖА́КА, и, ч., діал. Вуж. Через усю картину серединою і по всьому низу викручувався великий голубий ужака (О. Довженко); * У порівн. Як ужака той, холодний і слизький, він [Загнибіда] обвивався кругом Христиного стану (Панас Мирний); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  2. ужака — -и, ч., діал. Вуж. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ужака — УЖА́КА, и, ч., діал. Вуж. *У порівн. Як ужака той, холодний і слизький, він [Загнибіда] обвивався кругом Христиного стану (Мирний, III, 1954, 96). Словник української мови в 11 томах
  4. ужака — Ужака, -ки м. = вужака. Ном. № 12201. ЗОЮР. II. 33. Словник української мови Грінченка