1. Словник української мови у 20 томах

ужака

УЖА́КА, и, ч., діал.

Вуж.

Через усю картину серединою і по всьому низу викручувався великий голубий ужака (О. Довженко);

* У порівн. Як ужака той, холодний і слизький, він [Загнибіда] обвивався кругом Христиного стану (Панас Мирний);

* Образно. * У порівн. Сироватка запримітив те місце – дві верби, що мовби похилилися одна на одну. Спочатку долав путь подумки, а вже потім ліг і поповз ужакою (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ужака — ужа́ка іменник чоловічого роду, істота вуж діал. Орфографічний словник української мови
  2. ужака — -и, ч., діал. Вуж. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ужака — УЖА́КА, и, ч., діал. Вуж. *У порівн. Як ужака той, холодний і слизький, він [Загнибіда] обвивався кругом Христиного стану (Мирний, III, 1954, 96). Словник української мови в 11 томах
  4. ужака — Ужака, -ки м. = вужака. Ном. № 12201. ЗОЮР. II. 33. Словник української мови Грінченка