укладатися

уклада́тися 1

дієслово недоконаного виду

складати, пакувати речі, збираючись у дорогу; розташовуватися на відпочинок, готуватися до сну

уклада́тися 2

дієслово недоконаного виду

утворюватися з окремих елементів, виникати на основі чогось; розміщуватися в певному порядку; упорядковуватися

уклада́тися 3

дієслово недоконаного виду

уміщуватися в межах чого-небудь; відповідати чому-небудь, збігатися з чимсь; інвестуватися — про кошти

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. укладатися — I [ўкладатиес'а] = вкладатися -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а (пакувати речі; готуватися до сну) II [укладатиес'а] -айеіц':а, -айуц':а (про умову, план, словник) Орфоепічний словник української мови
  2. укладатися — УКЛАДА́ТИСЯ¹ (ВКЛАДА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УКЛА́СТИСЯ (ВКЛА́СТИСЯ), аду́ся, аде́шся, док. 1. Складати, пакувати речі, збираючись у дорогу. Скінчивши вкладатися, товариші стоять, пригадуючи, чи не забули чого (С. Словник української мови у 20 томах
  3. укладатися — I (вкладатися), -аюся, -аєшся, недок., укластися (вкластися), -адуся, -адешся, док. 1》 Складати, пакувати речі, збираючись у дорогу. 2》 Розташовуватися на відпочинок, готуватися до сну. 3》 тільки з початковим "у". Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. укладатися — уклада́тися в ра́мки. Не виходити за межі норми, визнаних стандартів і т. ін. Досі Антін здавався простим і зрозумілим. Все було в нім ясне, добре відоме, укладалося в рамки (М. Коцюбинський). Фразеологічний словник української мови
  5. укладатися — ВКЛАДА́ТИСЯ (УКЛАДА́ТИСЯ) (робити щось вчасно у визначених часових межах), ВСТИГА́ТИ (УСТИГА́ТИ). — Док.: вкла́стися (укла́стися), всти́гнути (усти́гнути), всти́гти (усти́гти). Поки метал остигне, саме місяців три й мине. Якраз вкладешся в план (В. Словник синонімів української мови
  6. укладатися — УКЛАДА́ТИСЯ¹ (ВКЛАДА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УКЛА́СТИСЯ (ВКЛА́СТИСЯ), аду́ся, аде́шся, док. 1. Складати, пакувати речі, збираючись у дорогу. Скінчивши вкладатися, товариші стоять, пригадуючи, чи не забули чого (Вас. Словник української мови в 11 томах