укладатися

УКЛАДА́ТИСЯ¹ (ВКЛАДА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УКЛА́СТИСЯ (ВКЛА́СТИСЯ), аду́ся, аде́шся, док.

1. Складати, пакувати речі, збираючись у дорогу.

Скінчивши вкладатися, товариші стоять, пригадуючи, чи не забули чого (Вас., III, 1960, 336);

— А куди це ти вкладаєшся? — поглянув Гавриш на спаковані речі (Коцюба, Нові береги, 1959, 195);

Еней прочумався, проспався І голодрабців позбирав, Зовсім зібрався і уклався, І, скілько видно, почухрав (Котл., І, 1952, 70).

2. Розташовуватися на відпочинок, готуватися до сну.

Наїжджі гості укладалися спати (Мирний, III, 1954, 257);

Чумаки ще довго вовтузились.., перешіптувались, зітхали, поки й почали вкладатися (Кучер, Трудна любов, 1960, 367);

Вже давно стихло гелготіння гусей і крякання качок. Вклалося птаство на сон (Цюпа, На крилах.., 1961, 320).

3. тільки з початковим у. Утворюватися з окремих елементів, виникати на основі чогось; розміщуватися в певному порядку.

Начко писав без перерв, і під час писання одного речення друге вже укладалося й заокруглювалося в голові (Фр., VI, 1951, 259);

З тих же значків [букв] укладаються назви дерев, суходолу, Моря, тварин, і пашниці, і сонця (Зеров, Вибр., 1966, 188);

// Змінюючись, розвиваючись, набувати якоїсь форми; вироблятися, встановлюватися.

Період 1862-1904 роки був саме такою епохою ломки в Росії, коли старе безповоротно, у всіх на очах рушилось, а нове тільки укладалося.. (Ленін, 20, 1971, 96).

4. тільки недок. Пас. до уклада́ти¹ 1, 2, 5

-7. Зберігання кукурудзи вимагає, щоб качани обов’язково укладалися на дерев’яні щити буртами не ширше за п’ять і не вище за півтора метра (Рад. Укр., 12.Х 1962, 1).

◊ Не вклада́ється в голові́ — важко зрозуміти, допустити що-небудь.

— Не вкладається у мене в голові: отака славна дівчина і ледарство (Головко, I, 1957, 446);

— У вас, напевно, і в голові не укладається, чому вас треба замкнути через таку маленьку непоказну дрібничку, як гудзик, якого бракувало на мундирі при огляді (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 154).

УКЛАДА́ТИСЯ² див. вклада́тися¹.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. укладатися — уклада́тися 1 дієслово недоконаного виду складати, пакувати речі, збираючись у дорогу; розташовуватися на відпочинок, готуватися до сну уклада́тися 2 дієслово недоконаного виду утворюватися з окремих елементів, виникати на основі чогось... Орфографічний словник української мови
  2. укладатися — I [ўкладатиес'а] = вкладатися -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а (пакувати речі; готуватися до сну) II [укладатиес'а] -айеіц':а, -айуц':а (про умову, план, словник) Орфоепічний словник української мови
  3. укладатися — УКЛАДА́ТИСЯ¹ (ВКЛАДА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УКЛА́СТИСЯ (ВКЛА́СТИСЯ), аду́ся, аде́шся, док. 1. Складати, пакувати речі, збираючись у дорогу. Скінчивши вкладатися, товариші стоять, пригадуючи, чи не забули чого (С. Словник української мови у 20 томах
  4. укладатися — I (вкладатися), -аюся, -аєшся, недок., укластися (вкластися), -адуся, -адешся, док. 1》 Складати, пакувати речі, збираючись у дорогу. 2》 Розташовуватися на відпочинок, готуватися до сну. 3》 тільки з початковим "у". Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. укладатися — уклада́тися в ра́мки. Не виходити за межі норми, визнаних стандартів і т. ін. Досі Антін здавався простим і зрозумілим. Все було в нім ясне, добре відоме, укладалося в рамки (М. Коцюбинський). Фразеологічний словник української мови
  6. укладатися — ВКЛАДА́ТИСЯ (УКЛАДА́ТИСЯ) (робити щось вчасно у визначених часових межах), ВСТИГА́ТИ (УСТИГА́ТИ). — Док.: вкла́стися (укла́стися), всти́гнути (усти́гнути), всти́гти (усти́гти). Поки метал остигне, саме місяців три й мине. Якраз вкладешся в план (В. Словник синонімів української мови