1. Орфографічний словник української мови

укріп

укрі́п 1

іменник чоловічого роду

кип'яток

розм.

укрі́п 2

іменник чоловічого роду

кріп

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. укріп — УКРІ́П¹, укро́пу, ч., розм. Те саме, що кріп. Галина поставила на стіл велику миску смачної юшки, заправленої пережареною цибулею та посипаної молодим укропом (А. Шиян). УКРІ́П², укро́пу, ч., діал. Окріп. Словник української мови у 20 томах
  2. укріп — I укропу, ч., розм. Те саме, що кріп. II укропу, ч., діал. Окріп. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. укріп — УКРІ́П¹, укро́пу, ч., розм. Те саме, що кріп. Галина поставила на стіл велику миску смачної юшки, заправленої пережареною цибулею та посиланої молодим укропом (Шиян, Партиз. край, 1946, 115). УКРІ́П², укро́пу, ч., діал. Окріп. Словник української мови в 11 томах