укріп
УКРІ́П¹, укро́пу, ч., розм. Те саме, що кріп.
Галина поставила на стіл велику миску смачної юшки, заправленої пережареною цибулею та посиланої молодим укропом (Шиян, Партиз. край, 1946, 115).
УКРІ́П², укро́пу, ч., діал. Окріп.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- укріп — укрі́п 1 іменник чоловічого роду кип'яток розм. укрі́п 2 іменник чоловічого роду кріп діал. Орфографічний словник української мови
- укріп — УКРІ́П¹, укро́пу, ч., розм. Те саме, що кріп. Галина поставила на стіл велику миску смачної юшки, заправленої пережареною цибулею та посипаної молодим укропом (А. Шиян). УКРІ́П², укро́пу, ч., діал. Окріп. Словник української мови у 20 томах
- укріп — I укропу, ч., розм. Те саме, що кріп. II укропу, ч., діал. Окріп. Великий тлумачний словник сучасної мови