1. Орфографічний словник української мови

улитий

ули́тий 1

дієприкметник

облитий

ули́тий 2

дієприкметник

влитий в середину чогось

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. улитий — УЛИ́ТИЙ¹ (ВЛИ́ТИЙ), а, е. Дієпр. пас. до ули́ти¹. Гупає виструганий, випалений, улитий водою тік, важке зерно, мов дріб, бризкає з колоса під замашним ударом ціпа (Ю. Яновський); Мир сміється, влитий сонцем... (П. Грабовський); // ули́то, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
  2. улитий — I (влитий), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до улити I. || улито, безос. присудк. сл. Мов (як і т. ін.) улитий — гарно пошитий, щільно пригнаний (про одяг). II див. влитий I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. улитий — УЛИ́ТИЙ¹ (ВЛИ́ТИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ули́ти¹. Гупає виструганий, випалений, улитий водою тік, важке зерно, мов дріб, бризкає з колоса під замашним ударом ціпа (Ю. Янов., Мир, 1956, 100); Мир сміється, влитий сонцем… (Граб. Словник української мови в 11 томах