1. Орфографічний словник української мови

умовчувати

умо́вчувати

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. умовчувати — УМО́ВЧУВАТИ (ВМО́ВЧУВАТИ), ую, уєш, недок., УМО́ВЧАТИ (ВМО́ВЧАТИ), чу, чиш, док. 1. що, про кого – що та з підрядним додатковим реченням. Не розповідати, не згадувати про що-небудь, замовчувати щось. Словник української мови у 20 томах
  2. умовчувати — (вмовчувати), -ую, -уєш, недок., умовчати (вмовчати), -чу, -чиш, док. 1》 перех., про кого – що та з підрядним додатковим реченням.Не розповідати, не згадувати про що-небудь, замовчувати щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. умовчувати — УМО́ВЧУВАТИ (ВМО́ВЧУВАТИ), ую, уєш, недок., УМО́ВЧАТИ (ВМО́ВЧАТИ), чу, чиш, док. 1. перех., про кого — що та з підрядним додатковим реченням. Не розповідати, не згадувати про що-небудь, замовчувати щось. Словник української мови в 11 томах