1. Орфографічний словник української мови

умогоричити

умогори́чити

дієслово доконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. умогоричити — УМОГОРИ́ЧИТИ, чу, чиш; наказ. сп. умогори́ч; док., кого, розм. Задобрити кого-небудь могоричем. Умогоричити сусіда. Словник української мови у 20 томах
  2. умогоричити — -чу, -чиш; наказ. сп. умогорич; док., перех. Задобрити кого-небудь могоричем. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. умогоричити — УМОГОРИ́ЧИТИ, чу, чиш; наказ. сп. умогори́ч; док., перех. Задобрити кого-небудь могоричем. Словник української мови в 11 томах