унікація

уніка́ція

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. унікація — УНІКА́ЦІЯ, ї, ж., біол. Раптова зміна довжини хромосом внаслідок фрагментації, злиття тощо. Словник української мови у 20 томах