управителька

управи́телька

іменник жіночого роду, істота

іст.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. управителька — УПРАВИ́ТЕЛЬКА, и, ж., заст. 1. Жін. до управи́тель. 2. розм. Дружина управителя. – Писаря й писаршу можна попросити до себе в гості не конечне ж тоді, коли в нас буде протопопша та управителька, а коли-небудь іншим часом (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  2. управителька — -и, ж., заст. 1》 Жін. до управитель. 2》 розм. Дружина управителя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. управителька — УПРАВИ́ТЕЛЬКА, и, ж., заст. 1. Жін. до управи́тель. 2. розм. Дружина управителя. — Писаря й писаршу можна попросити до себе в гості не конечне ж тоді, коли в нас буде протопопша та управителька, а коли-небудь іншим часом (Н.-Лев., IV, 1956, 44). Словник української мови в 11 томах
  4. управителька — Управителька, -ки ж. Управительница. Зміев. у. Словник української мови Грінченка