1. Словник української мови в 11 томах

управителька

УПРАВИ́ТЕЛЬКА, и, ж., заст.

1. Жін. до управи́тель.

2. розм. Дружина управителя.

— Писаря й писаршу можна попросити до себе в гості не конечне ж тоді, коли в нас буде протопопша та управителька, а коли-небудь іншим часом (Н.-Лев., IV, 1956, 44).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. управителька — управи́телька іменник жіночого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
  2. управителька — УПРАВИ́ТЕЛЬКА, и, ж., заст. 1. Жін. до управи́тель. 2. розм. Дружина управителя. – Писаря й писаршу можна попросити до себе в гості не конечне ж тоді, коли в нас буде протопопша та управителька, а коли-небудь іншим часом (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  3. управителька — -и, ж., заст. 1》 Жін. до управитель. 2》 розм. Дружина управителя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. управителька — Управителька, -ки ж. Управительница. Зміев. у. Словник української мови Грінченка