управляння
управля́ння 1
іменник середнього роду
виконання якоїсь роботи, справи
розм.
управля́ння 2
іменник середнього роду
виправлення вивихів тощо
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- управляння — УПРАВЛЯ́ННЯ¹ (ВПРАВЛЯ́ННЯ), я, с., розм. Дія за знач. управля́ти¹ і управля́тися¹. Схопився Тугокопилий як ошпарений. Схопився та мерщій до вікна, чи світає? Чи пора у двір гукати, сонливих робітничків на вправляння з худобою підіймати? (О. Ковінька). УПРАВЛЯ́ННЯ² див. вправля́ння¹. Словник української мови у 20 томах
- управляння — I (вправляння), -я, с., розм. Дія за знач. управляти I і управлятися I. II див. вправляння I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- управляння — УПРАВЛЯ́ННЯ¹ (ВПРАВЛЯ́ННЯ), я, с., розм. Дія за знач. управля́ти¹ і управля́тися¹. Схопився Тугокопилий як ошпарений. Схопився та мерщій до вікна, чи світає? Чи пора у двір гукати, сонливих робітничків на вправляння з худобою підіймати? (Ковінька, Кутя.., 1960, 115). УПРАВЛЯ́ННЯ² див. вправля́ння¹. Словник української мови в 11 томах