управляння
УПРАВЛЯ́ННЯ¹ (ВПРАВЛЯ́ННЯ), я, с., розм. Дія за знач. управля́ти¹ і управля́тися¹.
Схопився Тугокопилий як ошпарений. Схопився та мерщій до вікна, чи світає? Чи пора у двір гукати, сонливих робітничків на вправляння з худобою підіймати? (Ковінька, Кутя.., 1960, 115).
УПРАВЛЯ́ННЯ² див. вправля́ння¹.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- управляння — управля́ння 1 іменник середнього роду виконання якоїсь роботи, справи розм. управля́ння 2 іменник середнього роду виправлення вивихів тощо Орфографічний словник української мови
- управляння — УПРАВЛЯ́ННЯ¹ (ВПРАВЛЯ́ННЯ), я, с., розм. Дія за знач. управля́ти¹ і управля́тися¹. Схопився Тугокопилий як ошпарений. Схопився та мерщій до вікна, чи світає? Чи пора у двір гукати, сонливих робітничків на вправляння з худобою підіймати? (О. Ковінька). УПРАВЛЯ́ННЯ² див. вправля́ння¹. Словник української мови у 20 томах
- управляння — I (вправляння), -я, с., розм. Дія за знач. управляти I і управлятися I. II див. вправляння I. Великий тлумачний словник сучасної мови