управлінець
управлі́нець
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- управлінець — УПРАВЛІ́НЕЦЬ, нця, ч., розм. Особа, що працює в адміністрації установи, галузі або територіальної одиниці; чиновник. Описується середовище, що оточує керівника, зокрема, внутрішнє та зовнішнє, їх вплив на діяльність управлінця (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- управлінець — -нця, ч., розм. Працівник управління (див. управління 2)). Великий тлумачний словник сучасної мови