управлінець

УПРАВЛІ́НЕЦЬ, нця, ч., розм.

Особа, що працює в адміністрації установи, галузі або територіальної одиниці; чиновник.

Описується середовище, що оточує керівника, зокрема, внутрішнє та зовнішнє, їх вплив на діяльність управлінця (з наук. літ.);

Проект спрямовано на виявлення найбільш ефективних менеджерів і управлінців як серед вже успішно функціонуючих працівників, так і серед перспективних студентів вузів для формування єдиної інформаційної бази найкращих професіоналів у цій галузі (із журн.);

Потрібні фахівці, які володіють іноземними мовами, – і дипломати, і управлінці, і перекладачі (з газ.).