управління
УПРАВЛІ́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. управля́ти² 1.
– Так от за те, що сталося це під час мого управління... політичні жадають моєї одставки... (Г. Хоткевич);
Соціальне управління не зводиться до політичного керівництва. В суспільстві є багато таких видів управління, які не мають безпосередньо політичного характеру (з публіц. літ.);
Будь-яка річ як об'єкт власності має всі особливості засобу, або .. об'єкта управління. Найчастіше – це земля, фірма, підприємство.., господар якого здійснює управління і організацію всього виробничого процесу (з наук. літ.).
2. Адміністративна установа або відділ якоїсь установи, організації, що відає певною галуззю господарської, наукової, військової і т. ін. діяльності.
Козинець зняв іншу трубку й подзвонив у житлове управління (Л. Дмитерко);
Волосні управління – місцеві органи влади в царській Росії (з навч. літ.);
Йому [Калинці] здається, що й кімната оця переїхала із столичного управління в обласне, тільки за столом уже не капітан, а згорблений лейтенант (А. Дімаров);
// розм. Працівники такої установи або відділу.
Управління готувало ще одну експедицію (С. Журахович);
– Все управління гідрометслужби його вже знає! (О. Донченко).
3. Те саме, що керува́ння 2.
Він і зараз не знає, чи то його кулі пошкодили управління літакові (Ю. Мушкетик);
Машину йому дали – не інвалідку, а справжню, хоч і з ручним управлінням, і пенсія – жити можна (В. Дрозд);
Молодий, енергійний, він стояв біля пульта управління велетенської мартенівської печі (з газ.);
Водії перевіряють гальма, рульові управління. Рівно о п'ятій автобуси виходять на лінію (з газ.);
Розвиток управління тілом завдяки хатха-йозі справа суто особиста, майже інтимна (з наук.-попул. літ.).
△ Автоматизо́вана систе́ма управлі́ння (керува́ння) див. систе́ма;
(1) Корпорати́вне управлі́ння – система взаємодії між акціонерами і керівництвом компанії (акціонерного товариства, корпорації), включаючи її рада директорів, а також з іншими зацікавленими особами, з допомогою якої реалізуються права акціонерів.
Значення в інших словниках
- управління — управлі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- управління — УПРАВЛІННЯ – ПРАВЛІННЯ Управління, р. мн. -інь. 1. Те саме, що керівництво 1: управління виробництвом. 2. зрідка. Те саме, що керування 1: управління електровозом. Літературне слововживання
- управління — (люди) керівництво, провід; (дія) керування, врядування, адміністрування; (оркестри) оруда, г. управа. Словник синонімів Караванського
- управління — [упраўл’ін':а] -н':а, р. мн. -л'ін' Орфоепічний словник української мови
- управління — -я, с. 1》 Дія за знач. управляти II 1). Ситуаційне управління — прийняття стратегічних рішень в міру виявлення потенційних проблем. Великий тлумачний словник сучасної мови
- управління — I сукупність важелів у кабіні пілота для приведення в дію елементів оперення; важіль управління (на невеликих літаках) або штурвал (волант) служать для управління кермом висоти і елеронами... Універсальний словник-енциклопедія
- управління — УПРАВЛІННЯ (керування) — функція високоорганізованйх систем (соціологічних, біологічних, технічних), що забезпечує їхню структурну цілісність, підтримання заданого режиму діяльності, реалізацію Програми досягнення мети. Процеси... Філософський енциклопедичний словник
- управління — КЕРІВНИ́ЦТВО (спрямовування діяльності когось, чогось, очолювання кого-, чого-небудь тощо), КЕРУВА́ННЯ, УПРАВЛІ́ННЯ, ПРАВЛІ́ННЯ, ПРО́ВІД, ПРИ́ВІД діал., ОРУ́ДА розм., КЕ́РМА заст. (Воронюк:) Дисертація написана під вашим керівництвом (З. Словник синонімів української мови
- управління — Управлі́ння, -ння Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- управління — УПРАВЛІ́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. управля́ти² 1. — Так от за те, що сталося це під час мого управління… політичні жадають моєї одставки… (Хотк., І, 1966, 172); Соціальне управління не вводиться до політичного керівництва. Словник української мови в 11 томах
- управління — рос. управление елемент, складова виробничих, підприємницьких та інших відносин, що ставлять своїм завданням координувати, погоджувати діяльність людей і трудових колективів щодо організації виробництва матеріальних благ, їх розвитку, реалізації, продажу, споживання. Eкономічна енциклопедія