1. Літературне слововживання

управління

УПРАВЛІННЯ – ПРАВЛІННЯ

Управління, р. мн. -інь. 1. Те саме, що керівництво 1: управління виробництвом. 2. зрідка. Те саме, що керування 1: управління електровозом. 3. Адміністративна установа або відділ якоїсь установи, організації, що відає певною галуззю господарської, наукової, військової і т. ін. діяльності: житлове управління, управління метеослужби.

Правління. 1. Час, період, протягом якого певна особа здійснює верховну владу над кимсь, чимсь; форма керівництва: князівське правління, самодержавне правління. 2. Виборний орган, апарат, що керує установою, організацією, підприємством тощо: правління кооперативу.

Пор. керівництво.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. управління — управлі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. управління — (люди) керівництво, провід; (дія) керування, врядування, адміністрування; (оркестри) оруда, г. управа. Словник синонімів Караванського
  3. управління — [упраўл’ін':а] -н':а, р. мн. -л'ін' Орфоепічний словник української мови
  4. управління — УПРАВЛІ́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. управля́ти² 1. – Так от за те, що сталося це під час мого управління... політичні жадають моєї одставки... (Г. Хоткевич); Соціальне управління не зводиться до політичного керівництва. Словник української мови у 20 томах
  5. управління — -я, с. 1》 Дія за знач. управляти II 1). Ситуаційне управління — прийняття стратегічних рішень в міру виявлення потенційних проблем. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. управління — I сукупність важелів у кабіні пілота для приведення в дію елементів оперення; важіль управління (на невеликих літаках) або штурвал (волант) служать для управління кермом висоти і елеронами... Універсальний словник-енциклопедія
  7. управління — УПРАВЛІННЯ (керування) — функція високоорганізованйх систем (соціологічних, біологічних, технічних), що забезпечує їхню структурну цілісність, підтримання заданого режиму діяльності, реалізацію Програми досягнення мети. Процеси... Філософський енциклопедичний словник
  8. управління — КЕРІВНИ́ЦТВО (спрямовування діяльності когось, чогось, очолювання кого-, чого-небудь тощо), КЕРУВА́ННЯ, УПРАВЛІ́ННЯ, ПРАВЛІ́ННЯ, ПРО́ВІД, ПРИ́ВІД діал., ОРУ́ДА розм., КЕ́РМА заст. (Воронюк:) Дисертація написана під вашим керівництвом (З. Словник синонімів української мови
  9. управління — Управлі́ння, -ння Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. управління — УПРАВЛІ́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. управля́ти² 1. — Так от за те, що сталося це під час мого управління… політичні жадають моєї одставки… (Хотк., І, 1966, 172); Соціальне управління не вводиться до політичного керівництва. Словник української мови в 11 томах
  11. управління — рос. управление елемент, складова виробничих, підприємницьких та інших відносин, що ставлять своїм завданням координувати, погоджувати діяльність людей і трудових колективів щодо організації виробництва матеріальних благ, їх розвитку, реалізації, продажу, споживання. Eкономічна енциклопедія