управління
УПРАВЛІ́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. управля́ти² 1.
— Так от за те, що сталося це під час мого управління… політичні жадають моєї одставки… (Хотк., І, 1966, 172);
Соціальне управління не вводиться до політичного керівництва. В суспільстві є багато таких видів управління, які не мають безпосередньо політичного характеру (Ком. Укр., 6, 1970, 34);
З ростом колгоспного виробництва удосконалюється і управління ним. Нині керівні посади в колгоспах займають грамотні, досвідчені люди (Хлібороб Укр., 2, 1967, 21).
2. Адміністративна установа або відділ якоїсь установи, організації, що відає певною галуззю господарської, наукової, військової і т. ін. діяльності.
Козинець зняв іншу трубку й подзвонив у житлове управління (Дмит., Розлука, 1957, 295);
// розм. Працівники такої установи або відділу.
Управління готувало ще одну експедицію (Жур., Звич. турботи, 1960, 161);
— Все управління гідрометслужби його вже знає! (Донч., V, 1957, 443).
3. Те саме, що керува́ння 2.
Він і зараз не знає, чи то його кулі пошкодили управління літакові (Мушк., Серце.., 1962, 182);
Молодий, енергійний, він стояв біля пульта управління велетенської мартенівської печі (Роб. газ., 27.VІІ 1965, 2);
Водії перевіряють гальма, рульові управління. Рівно о п’ятій автобуси виходять на лінію (Веч. Київ, 2.IX 1967, 3).
∆ Утрача́ти (утра́тити) управлі́ння — те саме, що Утрача́ти (утра́тити) керува́ння ( див. керува́ння).
Шторм був такий сильний, що легеньке, хоч і швидкохідне суденце майже втратило управління (Собко, Скеля.., 1961, 85).
Значення в інших словниках
- управління — управлі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- управління — УПРАВЛІННЯ – ПРАВЛІННЯ Управління, р. мн. -інь. 1. Те саме, що керівництво 1: управління виробництвом. 2. зрідка. Те саме, що керування 1: управління електровозом. Літературне слововживання
- управління — (люди) керівництво, провід; (дія) керування, врядування, адміністрування; (оркестри) оруда, г. управа. Словник синонімів Караванського
- управління — [упраўл’ін':а] -н':а, р. мн. -л'ін' Орфоепічний словник української мови
- управління — УПРАВЛІ́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. управля́ти² 1. – Так от за те, що сталося це під час мого управління... політичні жадають моєї одставки... (Г. Хоткевич); Соціальне управління не зводиться до політичного керівництва. Словник української мови у 20 томах
- управління — -я, с. 1》 Дія за знач. управляти II 1). Ситуаційне управління — прийняття стратегічних рішень в міру виявлення потенційних проблем. Великий тлумачний словник сучасної мови
- управління — I сукупність важелів у кабіні пілота для приведення в дію елементів оперення; важіль управління (на невеликих літаках) або штурвал (волант) служать для управління кермом висоти і елеронами... Універсальний словник-енциклопедія
- управління — УПРАВЛІННЯ (керування) — функція високоорганізованйх систем (соціологічних, біологічних, технічних), що забезпечує їхню структурну цілісність, підтримання заданого режиму діяльності, реалізацію Програми досягнення мети. Процеси... Філософський енциклопедичний словник
- управління — КЕРІВНИ́ЦТВО (спрямовування діяльності когось, чогось, очолювання кого-, чого-небудь тощо), КЕРУВА́ННЯ, УПРАВЛІ́ННЯ, ПРАВЛІ́ННЯ, ПРО́ВІД, ПРИ́ВІД діал., ОРУ́ДА розм., КЕ́РМА заст. (Воронюк:) Дисертація написана під вашим керівництвом (З. Словник синонімів української мови
- управління — Управлі́ння, -ння Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- управління — рос. управление елемент, складова виробничих, підприємницьких та інших відносин, що ставлять своїм завданням координувати, погоджувати діяльність людей і трудових колективів щодо організації виробництва матеріальних благ, їх розвитку, реалізації, продажу, споживання. Eкономічна енциклопедія