управляючий
УПРАВЛЯ́ЮЧИЙ, чого, ч., заст.
Особа, яка керує справами якогось господарства, установи, підприємства; керівник.
Проаналізовано характер відносин власник – управляючий, юридичну природу таких відносин (з наук. літ.);
У штат міського комунального підприємства “Луганськжилфонд” введені управляючі будинками, які і є прототипами майбутніх управляючих об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків (з газ.);
Управляючий поєднує кошти багатьох невеликих інвесторів і управляє об'єднаними коштами як одним портфелем в інтересах всіх учасників (з Інтернету).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- управляючий — див. керівник Словник синонімів Вусика
- управляючий — [упраўл’айучией] м. (на) -чому/ -ч'ім, мн. -ч'і Орфоепічний словник української мови
- управляючий — Управитель, див. директор, принципал, шеф, розпорядник Словник чужослів Павло Штепа
- управляючий — -ого, ч. 1》 Той, хто керує, управляє якоюсь організацією, підприємством тощо. 2》 Те саме, що управитель. Великий тлумачний словник сучасної мови