управляючий

УПРАВЛЯ́ЮЧИЙ, чого, ч., заст.

Особа, яка керує справами якогось господарства, установи, підприємства; керівник.

Проаналізовано характер відносин власник – управляючий, юридичну природу таких відносин (з наук. літ.);

У штат міського комунального підприємства “Луганськжилфонд” введені управляючі будинками, які і є прототипами майбутніх управляючих об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків (з газ.);

Управляючий поєднує кошти багатьох невеликих інвесторів і управляє об'єднаними коштами як одним портфелем в інтересах всіх учасників (з Інтернету).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. управляючий — див. керівник Словник синонімів Вусика
  2. управляючий — [упраўл’айучией] м. (на) -чому/ -ч'ім, мн. -ч'і Орфоепічний словник української мови
  3. управляючий — Управитель, див. директор, принципал, шеф, розпорядник Словник чужослів Павло Штепа
  4. управляючий — -ого, ч. 1》 Той, хто керує, управляє якоюсь організацією, підприємством тощо. 2》 Те саме, що управитель. Великий тлумачний словник сучасної мови