1. Орфоепічний словник української мови

управляючий

управля́ючий

[упраўл’айучией]

м. (на) -чому/ -ч'ім, мн. -ч'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. управляючий — див. керівник Словник синонімів Вусика
  2. управляючий — Управитель, див. директор, принципал, шеф, розпорядник Словник чужослів Павло Штепа
  3. управляючий — УПРАВЛЯ́ЮЧИЙ, чого, ч., заст. Особа, яка керує справами якогось господарства, установи, підприємства; керівник. Проаналізовано характер відносин власник – управляючий, юридичну природу таких відносин (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. управляючий — -ого, ч. 1》 Той, хто керує, управляє якоюсь організацією, підприємством тощо. 2》 Те саме, що управитель. Великий тлумачний словник сучасної мови