Значення в інших словниках

  1. управляючий — див. керівник Словник синонімів Вусика
  2. управляючий — [упраўл’айучией] м. (на) -чому/ -ч'ім, мн. -ч'і Орфоепічний словник української мови
  3. управляючий — УПРАВЛЯ́ЮЧИЙ, чого, ч., заст. Особа, яка керує справами якогось господарства, установи, підприємства; керівник. Проаналізовано характер відносин власник – управляючий, юридичну природу таких відносин (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. управляючий — -ого, ч. 1》 Той, хто керує, управляє якоюсь організацією, підприємством тощо. 2》 Те саме, що управитель. Великий тлумачний словник сучасної мови