1. Орфографічний словник української мови

упрохування

упро́хування

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упрохування — УПРО́ХУВАННЯ (ВПРО́ХУВАННЯ), я, с. Дія за знач. упро́хувати. Не зваживши на упрохування жінки та дітей, так і не перейшов [Оленчук] до хати, такі лежав тут на городі над Сивашем (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  2. упрохування — (впрохування), -я, с. Дія за знач. упрохувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. упрохування — БЛАГА́ННЯ (пильне пристрасне прохання), ЗАКЛИНА́ННЯ підсил., МОЛІ́ННЯ підсил., МОЛЬБА́ підсил. рідше; УПРО́ШУВАННЯ (ВПРО́ШУВАННЯ), УПРО́ХУВАННЯ (ВПРО́ХУВАННЯ) (пильне прохання зробити щось). Словник синонімів української мови
  4. упрохування — УПРО́ХУВАННЯ (ВПРО́ХУВАННЯ), я, с. Дія за знач. упро́хувати. Не зваживши на упрохування жінки та дітей, так і не перейшов [Оленчук] до хати, такі лежав тут на городі над Сивашем (Гончар, II, 1959, 280). Словник української мови в 11 томах