упряжний

упряжни́й

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упряжний — УПРЯЖНИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до у́пряж. Первісними знаряддями упряжного зв'язку є лямка, посторонки, дишло, голоблі (з наук. літ.); // у знач. ім. упряжна́, но́ї, ж. Те саме, що упря́жка 1. З упряжної виходить Степан, відчиняє ворота, хльоскає пугою. Словник української мови у 20 томах
  2. упряжний — -а, -е. 1》 Прикм. до упряж. 2》 Який ходить в упряжці, не верховий (про коня); запряжний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. упряжний — УПРЯЖНИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до у́пряж. Первісними знаряддями упряжного зв’язку є лямка, посторонки, дишло, голоблі (Нар. тв. та етн., 4, 1976, 70). 2. Який ходить в упряжці, не верховий (про коня); запряжний. За своїм характером робота упряжного коня різноманітна (Конярство, 1957, 163). Словник української мови в 11 томах