ургентний

Значення в інших словниках

1. ургентний — УРГЕ́НТНИЙ, а, е, мед. Який не можна відкласти; невідкладний. Віднині тут [у Львові] у всіх лікарнях скасовано ургентні дні. Цілодобове чергування взяв на себе перший комплексний центр подання швидкої і невідкладної допомоги (з газ. Словник української мови у 20 томах
2. ургентний — -а, -е. Терміновий, невідкладний; необхідний. Ургентний стан — стан хворого, який загрожує життю і потребує проведення невідкладних лікувальних заходів. Великий тлумачний словник сучасної мови