1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ургентний

урге́нтний

-а, -е.

Терміновий, невідкладний; необхідний.

Ургентний стан — стан хворого, який загрожує життю і потребує проведення невідкладних лікувальних заходів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ургентний — урге́нтний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ургентний — УРГЕ́НТНИЙ, а, е, мед. Який не можна відкласти; невідкладний. Віднині тут [у Львові] у всіх лікарнях скасовано ургентні дні. Цілодобове чергування взяв на себе перший комплексний центр подання швидкої і невідкладної допомоги (з газ. Словник української мови у 20 томах