1. Орфографічний словник української мови

уривистий

ури́вистий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уривистий — [уривиестией] м. (на) -стому/-с'т'ім, мн. -с'т'і Орфоепічний словник української мови
  2. уривистий — УРИ́ВИСТИЙ, а, е. 1. Те саме, що ури́вчастий 1. Каті здалося, що вона виголосила не тільки довгу, але й глибоку змістом промову. А насправді вона витисла лише кілька уривистих, плутаних фраз (І. Волошин). Словник української мови у 20 томах
  3. уривистий — -а, -е. 1》 Те саме, що уривчастий 1). 2》 Який має дуже стрімкі, прямовисні схили, береги. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. уривистий — УРИ́ВЧАСТИЙ (який переривається через короткі проміжки часу; не суцільний); УРИ́ВИСТИЙ, УРИ́ВАНИЙ, УРИ́ВКОВИЙ, ЗРИ́ВИСТИЙ, ОБРИ́ВИСТИЙ, ВІДРИ́ВЧАСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВЧАСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВИСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВАНИЙ, ПЕРЕРИ́ВЧАТИЙ, ПЕРЕБИ́ВЧАСТИЙ, ВІДРУ́БНИЙ, РВА́НИЙ... Словник синонімів української мови
  5. уривистий — УРИ́ВИСТИЙ, а, е. 1. Те саме, що ури́вчастий 1. Каті здалося, що вона виголосила не тільки довгу, але й глибоку змістом промову. А насправді вона витисла лише кілька уривистих, плутаних фраз (Вол., Місячне срібло, 1961, 306). Словник української мови в 11 томах