1. Орфографічний словник української мови

урчати

урча́ти

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. урчати — див. ворчати Словник чужослів Павло Штепа
  2. урчати — УРЧА́ТИ див. вурча́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. урчати — -чу, -чиш, недок. Видавати або утворювати несильні переливчасті звуки низького тону. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. урчати — УРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок. Видавати або утворювати несильні переливчасті звуки низького тону. Хлопцеві незручно було лежати, подушка заважала вільно дихати і він урчав (Грим., Син.., 1950, 171); *Образно. Черемош, як приборканий звір, ледве чутно урчав під ногами (Мур., Бук. повість, 1959, 31). Словник української мови в 11 томах