1. Орфографічний словник української мови

уряджати

уряджа́ти

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уряджати — (баль) влаштовувати, організовувати, упоряджати, споряджати, СПРАВЛЯТИ; (обід) давати; п-к -АЮЧИЙ, що уряджає, покликаний урядити, звиклий уряджувати, зайнятий влаштуванням, ОРГАНІЗАТОР, упорядник. Словник синонімів Караванського
  2. уряджати — УРЯДЖА́ТИ (ВРЯДЖА́ТИ), а́ю, а́єш, УРЯ́ДЖУВАТИ (ВРЯ́ДЖУВАТИ), ую, уєш, недок., УРЯДИ́ТИ (ВРЯДИ́ТИ), яджу́, я́диш, док. 1. що, діал. Улаштовувати що-небудь, здійснювати якийсь захід. Словник української мови у 20 томах
  3. уряджати — (вряджати), -аю, -аєш і уряджувати (вряджувати), -ую, -уєш, недок., урядити (врядити), -яджу, -ядиш, док., перех. 1》 діал. Улаштовувати що-небудь, здійснювати якийсь захід. 2》 діал. Обладнувати, прикрашати. 3》 розм. Гарно, пишно одягати кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. уряджати — Уряджа́ти, -джа́ю, -джа́єш; уряди́ти, уряджу́, уря́диш, уря́дять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. уряджати — УРЯДЖА́ТИ (ВРЯДЖА́ТИ), а́ю, а́єш і УРЯ́ДЖУВАТИ (ВРЯ́ДЖУВАТИ), ую, уєш, недок., УРЯДИ́ТИ (ВРЯДИ́ТИ), яджу́, я́диш, док., перех. 1. діал. Улаштовувати що-небудь, здійснювати якийсь захід. Словник української мови в 11 томах