усамітнення

усамі́тнення

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. усамітнення — [усам’ітнеин':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  2. усамітнення — УСАМІ́ТНЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. усамі́тнитися. Олекса так здивовано глянув, і погляд той був таким ясним покажчиком далекості, усамітнення, пустельництва якогось (Г. Словник української мови у 20 томах
  3. усамітнення — -я, с. Дія за знач. усамітнитися. Великий тлумачний словник сучасної мови