1. Орфографічний словник української мови

устоятися

усто́ятися 1

дієслово доконаного виду

ставати спокійним

усто́ятися 2

дієслово доконаного виду

витримати натиск, напад; виявити витримку

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. устоятися — Усто́ятися. Дотриматися. ● Устоятися (встоятися) в слові — дотримати слова, виконати обіцянку. Дуже перепрошую, що так пізно обзиваюсь, ждала-м, щоби щось певного написати. Українська літературна мова на Буковині
  2. устоятися — УСТО́ЯТИСЯ¹ див. усто́юватися. УСТО́ЯТИСЯ² (ВСТО́ЯТИСЯ), о́юся, о́їшся, док., діал. Устояти (у 3, 4 знач.). Я вже тоді почула, що не устоюся против сеї першої в моїм життю [житті] покуси (І. Словник української мови у 20 томах
  3. устоятися — I див. устоюватися. II (встоятися), -оюся, -оїшся, док., діал. Устояти (у 3, 4 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. устоятися — УСТО́ЯТИСЯ¹ див. усто́юватися. УСТО́ЯТИСЯ² (ВСТО́ЯТИСЯ), о́юся, о́їшся, док., діал. Устояти (у 3, 4 знач.). Я вже тоді почула, що не устоюся против сеї першої в моїм життю [житті] покуси (Фр. Словник української мови в 11 томах
  5. устоятися — Устоятися, -то́юся, -їшся гл. Устояться, отстояться. Вода в решеті не встоїться. Ном. № 2715. Прихожу я до Дунаю, аж сколочено воду. Постояла молода, поки встоялась вода. Грин. III. 357. Словник української мови Грінченка