утиль

ути́ль

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утиль — див. брухт, лом, скрап Словник чужослів Павло Штепа
  2. утиль — УТИ́ЛЬ, ю, ч. 1. Непридатні для вжитку речі, які можна використати як сировину (металевий брухт, ганчір'я, папір і т. ін.). Ми були і чорноробами, і вантажниками, і збирачами утилю (С. Словник української мови у 20 томах
  3. утиль — -ю, ч. Непридатні для вжитку речі, що їх можна використати як сировину (металевий брухт, ганчір'я, папір і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. утиль — УТИ́ЛЬ, ю, ч. Непридатні для вжитку речі, які можна використати як сировину (металевий брухт, ганчір’я, папір і т. ін.). Ми були і чорноробами, і вантажниками, і збирачами утилю (Жур., Звич. Словник української мови в 11 томах