утихати

Значення в інших словниках

1. утихати — УТИХА́ТИ (ВТИХА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УТИ́ХНУТИ (ВТИ́ХНУТИ), ну, неш; мин. ч. ути́хнув, нула, ло і ути́х, ла, ло; док. 1. Переставати говорити, співати і т. ін.; замовкати. – Не балакай один із другим, але роби! – гримав Петрусь, удаючи наставника. Словник української мови у 20 томах
2. утихати — (втихати), -аю, -аєш, недок., утихнути (втихнути), -ну, -неш; мин. ч. утихнув, -нула, -нуло і утих, -ла, -ло; док. 1》 Переставати говорити, співати і т. ін.; замовкати. || Ставати спокійним, без звуків, шуму. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. утихати — ЗАМОВКА́ТИ (припиняти розмову, спів і т. ін.; переставати видавати які-небудь звуки), ЗМОВКА́ТИ, УМОВКА́ТИ (ВМОВКА́ТИ), МО́ВКНУТИ, ЗАТИХА́ТИ, УТИХА́ТИ (ВТИХА́ТИ), СТИХА́ТИ, ПРИТИХА́ТИ, ПРИМОВКА́ТИ, СТИ́ШУВАТИСЯ, НИ́ШКНУТИ, НІМІ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
4. утихати — УТИХА́ТИ (ВТИХА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УТИ́ХНУТИ (ВТИ́ХНУТИ), ну, неш; мин. ч. ути́хнув, нула, ло і ути́х, ла, ло; док. 1. Переставати говорити, співати і т. ін.; замовкати. — Не балакай один із другим, але роби! — гримав Петрусь, удаючи наставника. Словник української мови в 11 томах