1. Орфографічний словник української мови

утихомирник

утихоми́рник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утихомирник — УТИХОМИ́РНИК, а, ч. Той, хто утихомирює кого-, що-небудь; // ірон. Микола І послав проти маленької Угорщини 140-тисячне військо на чолі з утихомирником Польщі Паскевичем (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. утихомирник — -а, ч. Той, хто утихомирює кого-, що-небудь. || ірон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. утихомирник — УТИХОМИ́РНИК, а, ч. Той, хто утихомирює кого-, що-небудь; // ірон. Микола І послав проти маленької Угорщини 140-тисячне військо на чолі з утихомирником Польщі Паскевичем (Іст. СРСР, II, 1957, 170). Словник української мови в 11 томах