1. Орфографічний словник української мови

утіки

уті́ки

множинний іменник

утеча

арх.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утіки — УТІ́КИ (ВТІ́КИ), ів, мн., заст. Утеча. Остап зміркував, що пан, дізнавшись про його втіки, міг послати за ним наздогін (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
  2. утіки — (втіки), -ів, мн., заст. Утеча. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. утіки — УТЕ́ЧА (ВТЕ́ЧА), УТЕ́КА (ВТЕ́КА) заст., УТІ́К заст., УТІ́КИ (ВТІ́КИ) мн., заст. Вість про його (опришка) утечу випередила його самого (Г. Хоткевич); Утік не славен (М. Номис); Остап зміркував, що пан, дізнавшись про його втіки, міг послати за ним наздогін (М. Коцюбинський). Словник синонімів української мови
  4. утіки — УТІ́КИ (ВТІ́КИ), ів, мн., заст. Утеча. Остап зміркував, що пан, дізнавшись про його втіки, міг послати за ним наздогін (Коцюб., І, 1955, 341). Словник української мови в 11 томах