уходництво

ухо́дництво

іменник середнього роду

відхідництво

іст.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уходництво — УХО́ДНИЦТВО, а, с., іст. Те саме, що відхі́дництво. Втечі селян [у XVI ст.], а також міської бідноти, розорюваної купецькою лихварською верхівкою, у степи і були головною причиною виникнення тут вільного озброєного населення – козацтва... Словник української мови у 20 томах
  2. уходництво — -а, с., іст. Те саме, що відхідництво. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. уходництво — УХО́ДНИЦТВО, а, с., іст. Те саме, що відхі́дництво. Втечі селян [у XVI ст.], а також міської бідноти, розорюваної купецькою лихварською верхівкою, у степи і були головною причиною виникнення тут вільного озброєного населення — козацтва... Словник української мови в 11 томах